Банкопад

Зачистка банківської системи України нагадувала якогось фанатичного доктора, який так збожеволів на видаленні шкідливих і небезпечних для фінансової системи України, «утворень-банків», що почав видалення цілком працездатних Банків. Якось в недалекому 2017 році повертаючись з судового засідання я почув по радіо, що в той день НБУ і ФГВФО акредитували Банк «А» для виплат через нього гарантованих державою платежів ліквідованого Банку «Б». Але проходить тиждень і я дізнаюся, що в Банк «А» вже теж зайшла тимчасова адміністрація ФГВФО. Мені складно зрозуміти, як через один тиждень Банк «А» зміг так скотитися, до такого фінансового стану, але реалії такого часу були такими.

Необачні дії НБУ, який при встановленні порушення банками банківського, валютного законодавства, вимог нормативно-правових актів Національного банку України, сам застосовував заходи впливу з грубим порушенням законодавства, а ще більше страх реалізації Фондом права, передбаченого ч.5 ст. 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачає можливість стягнути з пов’язаних осіб шкоду заподіяну банку, змусили осіб, які мають істотну участь у банку, йти в суд для оскарження рішення і дії регулятора.

Звичайно інтерв’ю глави НБУ, Валерії Гонтаревої, яка вказала, що «Суд може наказати віддати ліцензію поганому або порожньому банку, ми йому віддаємо ліцензію, і в цей же день на підставі того, що він неплатоспроможний, можемо прийняти таке рішення про його виведення з Фонду . Що ми і зробили з банком “Союз”. Якщо він неплатоспроможний, він не може зайти в систему, ми не можемо його підключити до наших рахунків.» підірвало бажання судитися вічність. Але, якщо б рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2017 року у справі «Фельдман і банк «Слов’янський» проти України», з’явилося на пару років раніше, Валерії Гонтаревої ніхто б не боявся.

Але все ж, судам вдалося сформувати практику про незаконність віднесення НБУ банків до неплатоспроможним і введення в них тимчасової адміністрації ФГВФО. Основні позиції зводяться до того що:

– “Принцип належного виконання повноважень суб’єктом влади є вторинним по відношенню до “принципу чистоти процедури” в діяльності НБУ, тобто суд встановлює факт процедурного порушення при прийнятті такого рішення НБУ, і вдається до такого явище як “правовий пуризм” скасовуючи таке рішення;

– Заходи впливу явно не відповідають положенням по пропорційності прийняття рішення, зокрема дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод і охоронюваних законом інтересів банку і інших осіб (зокрема клієнтів банку) і суттєвості виявлених порушень, оскільки Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово наголошує на необхідності дотримання суб’єктами владних повноважень принципу пропорційності при прийнятті управлінських рішень;

– У разі неточності, недостатньої чіткості і суперечливості норм права вони повинні свідчити не на користь владного суб’єкта, адже якщо держава не здатна забезпечити видання зрозумілих правил, то саме воно (але ми-то знаємо хто буде) і має розплачуватися за свої прорахунки.

І якщо Вам все ж пощастить бути в числі тих осіб, чиї права захистив суд, потрібно розуміти, що далі потрібно встигнути всіх притягнути до відповідальності. У свою чергу, ст. 64 Закону України «Про Національний банк України» дає таке право, так, шкода, заподіяна внаслідок рішень, дій Національного банку (його працівників та / або залучених експертів), в тому числі збитки, заподіяні внаслідок професійної помилки працівників Національного банку та / або залучених експертів, відшкодовується Національним банком відповідно до законодавства та страховими компаніями відповідно до умов договорів страхування (в разі їх укладання). При цьому, відшкодування Національним банком шкоди, не звільняє винних осіб від адміністративної та / або кримінальної відповідальності відповідно до чинного законодавства.

І на сьогодні, у одних це точно вийшло реалізувати. Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 04.03.2019 у справі № 910/9095/18, залишеним без зміни Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29 травня 2019 року, задоволено позов особи, яка має суттєве участь у банку. За рішенням суду стягнуто з НБУ на користь позивача відшкодування майнової шкоди в сумі 128 942 532,00 грн., заподіяної шляхом прийняття неправомірного рішення про віднесення банку до неплатоспроможних. Однак, нам залишається подивитися наскільки буде обґрунтованим рішення Верховного суду по цій справі, який, до речі в день написання цього коментаря слухає касаційну скаргу НБУ.

– Костянтин Гиров, адвокат Dynasty Law Firm

 

Публікації 2 вересня, 2019

Написати коментар

Ваш электронный адрес не будет опубликован

nineteen − four =