Що нового у перевірках Держпраці

З 2017 року, коли діяв «старий» «Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю», затверджений постановою Кабінету Міністрів України (КМУ; Уряд) від 26.04.2017 № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»», суб’єкти господарювання з острахом очікували прихід інспекторів праці із перевіркою, оскільки за результатами її проведення у багатьох випадках приймалася постанова про накладення фінансових санкцій, які, з огляду на положення статті 265 Кодексу законів про працю, є дуже значними.

Згодом, Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 14.05.2019 у справі № 826/8917/17 скасував як незаконну постанову КМУ від 26.04.2017 № 295. Тож певний час органи Держпраці не мали змоги проводити перевірки суб’єктів господарювання, оскільки не було нормативно-правового акту, який регламентував би процедури проведення такої перевірки.

Незабаром, вже 21.08.2019 Урядом було прийнято постанову № 823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю», якою затверджено, в тому числі, новий «Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю» (далі – Порядок № 823), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі – об’єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України “Про основі засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.

Проаналізувавши зміст «старого» та «нового» порядків, можна констатувати, що їх зміст є майже ідентичним, але є і суттєві відмінності.

Як і раніше заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів, а також інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин), що визначено пунктом 2 Порядку № 823.

Найголовніше, що у Порядку № 823 залишили норму про те, що у разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об’єкта відвідування до відповідальності не вживаються (пункт 28 Порядку № 823). Однак, як і раніше заходи до притягнення об’єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування (пункт 29 Порядку № 823).

Втім, вже не застосовуються органами Держпраці фінансові санкції до суб’єктів господарювання, у разі усунення ними в строк, визначений приписом, таких порушень трудового законодавства:

– несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати;

– недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці.

Окремо слід звернути увагу на правові підстави суб’єкта господарювання не допустити інспектора з праці до перевірки. Так, у підпункті 3 пункту 14 Порядку№ 823 передбачено, що під час проведення інспекційного відвідування суб’єкт господарювання має право не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі:

  • відсутності службового посвідчення;
  • якщо на офіційному веб-сайті Держпраці не оприлюднено рішення Мінсоцполітики про затвердження форми акта інспекційного відвідування.

Також, пункт 14 Порядку № 823 передбачає такі права суб’єкта господарювання у разі проведення у нього перевірки:

  • перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення;
  • одержувати копію направлення на проведення інспекційного відвідування;
  • вимагати припинення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у разі перевищення визначеного пунктом 10 цього Порядку максимального строку здійснення такого заходу;
  • подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження до акта або припису;
  • вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об’єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису об’єктом відвідування або уповноваженою ним посадовою особою;
  • перед підписанням акта бути поінформованим про свої права та обов’язки;
  • вимагати від інспектора праці додержання вимог законодавства;
  • вимагати нерозголошення комерційної таємниці або конфіденційної інформації об’єкта відвідування;
  • оскаржувати в установленому законодавством порядку неправомірні дії інспектора праці;
  • отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушенням під час проведення інспекційних відвідувань, невиїзних інспектувань;
  • фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.

Незмінними залишилися підстави для проведення інспекційного відвідування (пункт 5 Порядку № 823):

1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;

4) за рішенням суду;

5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин;

6) за інформацією:

Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;

ДПС та її територіальних органів про:

– невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;

– факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень;

– факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб’єкта господарювання;

Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:

– роботодавців, які нараховують заробітну плату 30 і більше відсоткам працівників менше мінімальної;

– роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;

– роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків;

– фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;

– роботодавців, в яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці, що завершився;

– роботодавців, в яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;

– роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів;

– роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;

7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю;

8) за дорученням Прем’єр-міністра України;

9) за зверненням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

10) за запитом народного депутата;

11) у разі невиконання вимог припису.

Тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів. Перебіг строку для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування починається з дня, наступного за днем надання об’єктом відвідування документів і пояснень, необхідних для їх проведення (пункт 10 Порядку № 823).

З огляду на це, інспекторам праці забороняється проводити інспекційне відвідування або невиїзне інспектування понад строки, визначені пунктом 10 цього Порядку (підпункт 8 пункту 13 Порядку № 823).

Інспектори праці як і раніше наділені достатнім обсягом повноважень при проведенні перевірок. Так, пункт 11 Порядку № 823 передбачає, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно без попереднього повідомлення мають право:

1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об’єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об’єктом відвідування їх копії або витяги;

3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об’єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

6) фіксувати проведення інспекційного відвідування, у тому числі з питань виявлення неоформлених трудових відносин, засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

7) отримувати від органів державної влади, об’єктів відвідування інформацію та матеріали, необхідні для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

З огляду на викладене, можна констатувати лише одне полегшення, що стосується надання можливості суб’єкту господарювання усунути певні порушення законодавства про працю, за які раніше накладали фінансові санкції незалежно від факту їх усунення. Наприклад, щодо мінімальних державних гарантій в оплаті праці (індексація та ін.), несвоєчасну та не в повному обсязі виплату мінімальної заробітної плати.

– Ілля Лавринець, адвокат Dynasty Law Firm.

 

Публікації 5 грудня, 2019

Написати коментар

Ваш электронный адрес не будет опубликован

one + seventeen =