Торг платіжкою гарний

«Від масових суперечок, пов’язаних з визнанням ліквідаторами угод нікчемними, ринок зсувається в бік суперечок, що стосуються проведення торгів з продажу активів ліквідованих банків» розповідає про тенденції керуючий партнер АФ «Династія» Денис Миргородський.

Процес виведення неплатоспроможних банків з ринку досяг свого апогею? Як можна охарактеризувати дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (Фонд) і Національного банку України (НБУ) у всіх процедурах виведення неплатоспроможних банків з ринку?

– Про апогей говорити ще дуже рано. Процес виведення з ринку банків, визнаних неплатоспроможними в 2014-2016 роки, просто плавно переходить з однієї стадії в іншу. Від масових суперечок, пов’язаних з визнанням ліквідаторами угод нікчемними (на підставі статті 38 закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»), ринок зсувається в бік масових суперечок, що стосуються проведення торгів з продажу активів ліквідованих банків. Ну а попереду маячать серйозні судові битви за стягнення збитків з власників банків, що ліквідуються. При цьому виникає відчуття, що за «збитками», які інкримінуються колишнім власникам і топ-менеджерам, часто ховається неефективність діяльності самого Фонду та його уповноважених осіб (ліквідаторів банків) з управління активами.

Ми вже маємо безліч прикладів, коли саме умисна втрата документів, необґрунтоване розірвання договорів забезпечення, продаж активів банку за сміховинно низькими цінами і тривала бездіяльність ліквідаторів на тлі активного судового захисту позичальників стало справжньою причиною недостатності активів банку для компенсації Фонду гарантування коштів, виділених їм для виплати гарантованих вкладів. Але немає сумніву, що Фонд оголосить винними в такій недостатності саме тих, у кого відібрали бізнес: екс-власників банків.

І, нарешті, перші з суперечок власників ліквідованих банків з регулятором дійшли до міжнародних судів, зокрема до європейського суду з прав людини. І в цьому для нашої країни криється величезна небезпека. Її усвідомлює українська секція секретаріату Євросуду, намагаючись не допустити подібні суперечки до слухання, але це вже тема для окремої розмови.

Фонд виявився організаційно не готовий до управління такою кількістю складних процесів і масиву майна, тому в цілому його дії можна охарактеризувати як вкрай неефективні.

У чому полягають особливості судової практики за участю Фонду?

– Головна особливість – це нерівність в положенні сторін, якою Фонд і його уповноважені часто користуються. Наприклад, якщо ліквідатор банку заподіяв шкоду або не виконує поточні зобов’язання за договорами (оренда приміщення, експлуатаційні витрати, ліцензійні платежі, IT-послуги і т.д.), примусове стягнення з нього збитків в загальному порядку здійснити не можливо. Ці вимоги включаються до ліквідаційної маси майна банку банкрута і задовольняються з цього майна у 8-му чергу згідно зі статтею 52 закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тобто фактично не задовольняються зовсім. У таке ж становище потрапляють переможці торгів з продажу майна ліквідованих банків, які перерахували кошти за договором, укладеним за підсумками торгів, якщо згодом торги будуть визнані недійсними.

До нерівності можна віднести і обмеження на винесення судових заборон щодо Фонду і його уповноважених осіб, включені до складу процесуальних кодексів. Це часто позбавляє опонентів Фонду права на ефективний судовий захист в ситуаціях, коли він робить свідомо неправомірні дії: наприклад, оформлює на себе права власності на іпотечне майно по вже погашеним кредитам.

Така безкарність часто породжує корупцію. Наочно демонструє це ситуація, коли найбільший хабар в історії України, зафіксований в момент передачі правоохоронними органами (5 мільйонів доларів США), призначався саме уповноваженій особі Фонду, який здійснював ліквідацію одного з банків третьої групи.

Як сьогодні йдуть справи з компенсацією збитку, який був нанесений банкам-банкрутам?

– Головним способом компенсації збитку сьогодні залишаються аукціони з продажу активів ліквідованих банків, які проводяться на електронних торговельних майданчиках за принципом голландського аукціону. При цьому на прозорість і ефективність роботи таких майданчиків нарікань немає, але багато проблем породжує неякісна підготовка лотів Фондом. Типовою є ситуація, коли на торги виставляються іпотека або права вимоги по … погашеному кредиту. Причому часто ще є і рішення суду, яке підтверджує відсутність зобов’язань перед ліквідованим банком. Зрозуміло, судовий конфлікт між покупцем лота і боржником / заставодавцем в такому випадку неминучий, але Фонд це, схоже, не турбує.

Інша типова картина, коли на торги виставляються права вимоги, за якими не збереглися жодних або значної частини документів. Тобто переможець торгів реалізувати куплене право не може, і для фахівців Фонду це повинно бути очевидно. Але учасників торгів про виниклу ситуацію ніхто не інформує, адже в такому випадку ніхто не захоче брати участь в торгах.

З боку складається враження, що Фонду важливо за всяку ціну отримати гроші з покупців, а наслідки його не цікавлять. Адже ефективно стягнути гроші назад з ліквідованих банків, як я вже говорив, не можна.

– Розкажіть докладно про розвиток судової практики по стягненню збитків зі пов’язаних осіб неплатоспроможних банків …

– Такої практики трохи, але ми розуміємо, що це новий напрямок, і НБУ з Фондом тільки набираються досвіду, основний обсяг подібних позовів ще попереду. Частково це пов’язано з тим, що точну суму збитку, що підлягає стягненню, можна з’ясувати тільки після закінчення процедури ліквідації банку, але більшості неплатоспроможних банків до завершення ліквідації ще далеко.

Такі суперечки сьогодні можна розділити на два напрямки: перший – це стягнення заборгованості за договорами рефінансування комерційних банків з їх власників на підставі підписаних власниками договорів поруки; друге – позови на підставі частини 6 статті 58 закону України «Про банки і банківську діяльність» до осіб, пов’язаних з банком. У другому випадку Фонд збирається доводити, що збитки банку було завдано внаслідок дій або, навпаки, бездіяльності керівників, власників банку та інших пов’язаних осіб (значення цього терміну розкрито в статті 52 закону).

Першими публічними відповідачами за позовами про стягнення заборгованості по рефінансуванню стали поручитель банку «Форум» Вадим Новінський і поручитель банку «Фінанси і кредит» Костянтин Жеваго, причому суперечки знаходяться зараз в активній стадії. Що стосується стягнення збитків з пов’язаних осіб неплатоспроможних банків, то вже знаходиться на розгляді в суді позов Фонду до акціонерів і топ-менеджерів «Брокбізнесбанку» на 8,9 млрд гривень, відомо про спробу Фонду подати подібний позов щодо пов’язаних осіб «Актив-банку» на суму 1,7 млрд гривень.

Як слід із заяв директора розпорядника Фонду Костянтина Ворушиліна, озвучених в кінці вересня, це тільки перші ластівки. Значну частину з 145 млрд гривень, які Фонд повинен повернути Міністерству фінансів України в погашення запозичень, передбачається погасити за рахунок колишніх власників і топ-менеджерів банків, що ліквідуються.

 

Денис МИРГОРОДСЬКИЙ,

Керуючий партнер АФ “Династія”

Публікації 5 грудня, 2018

Написати коментар

Ваш электронный адрес не будет опубликован

three × 3 =