Суд присяжних в Україні – реальність?

На сьогодні законодавчо суд присяжних закріплений у статті 124 Конституції України, яка визначає, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через присяжних.

Крім того, Закон України «Про судоустрій і статус суддів» і Кримінально процесуальний кодекс України розкриває поняття статусу присяжних та процедуру їх залучення.

У кримінальному процесі передбачена участь присяжних лише у разі наявності клопотання обвинуваченого та лише у справах, щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі.

У цивільному ж процесі передбачена обов`язкова участь присяжних у справах, що стосуються:

  • обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;
  • визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;
  • усиновлення;
  • надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;
  • примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.

Суд присяжних – це форма здійснення правосуддя, в якій звичайні громадяни можуть брати безпосередню участь в процесі відправлення правосуддя разом з професійним суддею та при розгляді справи по суті самостійно виносити вердикти, що можна сміливо назвати демократичним інститутом здійснення пра восуддя.

Однак, на разі в Україні діє далека від світового стандарту модель суду присяжних. Так, той суд, який законодавець називає судом присяжних, на практиці є судом народних засідателів – шиффенів.

Головна відмінність класичного суду присяжних від існуючої в Україні системи полягає в тому, що в класичному суді присяжних ці люди йдуть до нарадчої кімнати самі і без участі судді, самостійно приймають рішення про винуватість чи невинуватість особи, щодо винності якої проходить судовий процес.

В судах шиффенів присяжні йдуть до нарадчої кімнати разом з суддею, де вони приймають рішення спільно, а отже існує велика вірогідність того, що професійна думка та авторитет професійного судді може вплинути, або навіть змінити рішення суду присяжних. Зазначене відбувається з огляду на те, що у професійного судді і представників простого народу різний статус та погляд на одні й ті ж самі речі/події.

Так, професійний суддя при прийнятті рішення перш за все замислюється над питанням, чи не буде його рішення скасоване вищими інстанціями, крім того, він обмежений тими стандартами, практикою і стереотипами, які існують при здійсненні правосуддя в судовій системі.

В той час, присяжні є звичайні громадяни, різних професій, з різним життєвим досвідом, керуються здоровим глуздом, своїм уявленням про добро і зло, мораллю.

Таке різне бачення та сприйняття закону під час спільного прийняття рішення, не допомагає прийняти законне та об`єктивне рішення, а лише підтверджує, що наявна модель суду присяжних в Україні не працює та не виконує покладені на неї обов`язки. Однак, не слід забувати і про інші можливі складнощі під час вирішення по суті справи судом присяжних, а саме про брак кваліфікації та знань у пересічного громадянина для прийняття самостійного законного рішення. Це в свою чергу є ризиком того, що присяжні керуватимуться емоціями у своїх рішеннях.

Таким чином, слід звернути увагу не тільки на реформування інституту суду присяжних, а також варто ретельно підійти до процедури формування списків, добору та процесу участі присяжних у судовому розгляді.

– Дар’я Васіна, адвокат Dynasty Law Firm.

 

Публікації 19 серпня, 2019

Написати коментар

Ваш электронный адрес не будет опубликован

7 + six =