Варто чи ні впроваджувати блокчейн-реформи в Україні?

Блокчейн – це не лише криптовалюта, а й технології, що можуть застосовуватися для захисту даних державних реєстрів від фальсифікації; так звана токенізація активів – можливість позначати права власності за допомогою системи шифрування даних (криптокодів); запровадження стандартів запобігання відмиванню коштів тощо.

Якщо не вдаватися в технічні нюанси, то сам принцип роботи блокчейна досить простий. Його можна уявити як облікову книгу, яка є у кожного учасника події і яка постійно оновлюється. По суті, в цю книгу можна вписати будь-яку подію – від фінансових операцій з криптовалюта Bitcoin, Etherum і т.д. До результатів голосування на виборах президента або ідентифікаційних даних.

Фішка блокчейна в тому, що сторінки цієї книги одночасно зберігаються у всіх користувачів мережі, постійно оновлюються і посилаються на старі сторінки. І якщо хтось спробує обдурити систему, вирвавши або вклеївши в книгу якусь сторінку, то система відразу ж звернутися до десяткам тисяч інших версій цієї книги і виявить невідповідність у структурі блоків.

Також слід звернути увагу на таке поняття, як токенізація – надзвичайно екзотичний інструмент і не лише для України. Токенізація це процес конвертації прав на будь-який різновид активів у цифровий токен на блокчейні. Розробка зрозумілих стандартів переведення активів реального світу у цифровий цікавить всіх учасників глобального ринку. Цей інтерес стрімко зростає, адже токенізація надає переваги технологій розподіленого реєстру, вільного та безпечного доступу до ринку криптофінансування зі збереженням усіх характеристик активу, а також це є простий спосіб для кожного українця отримати легальне фінансування для своїх стартапів . Він відкриває надзвичайно великі можливості з точки зору економічного ефекту і водночас він потребує великої юридичної роботи.

Ринок криптовалют вже існує в Україні і за дослідженнями Citigroup (4-й за величиною банк США) він становить 2,5 мільярда доларів США або 2,5% ВВП. Проте сьогодні цей ринок перебуває в тіньовій економіці і потребує легалізації шляхом законодавчого врегулювання.

По-перше, для впровадження блокчейна потрібно перебудовувати великі системи з великою кількістю учасників. Кожна система прагне зберегти свої властивості і структуру, опираючись змінам. Тому починати впроваджувати блокчейн простіше з малого. Як це робить уряд Швеції, яке потихеньку переводить земельного кадастру на блокчейн.

Слід створити умови для виходу ринку криптовалют з тіні, а також його розвитку, передбачивши пільгове оподаткування або податкові канікули. Однак, першочергового врегулювання потребує питання внесення в українське законодавства термінології, пов’язаної з криптогалуззю, розробки категоріального апарату.

Так, згідно з висновком Офісом ефективного регулювання (BRDO), який проаналізував сферу віртуальних активів – криптовалют і напрацював «Зелену книгу», в якій виписано проточний стан справ у даній сфері. На базі цього документа розроблено концепцію регулювання даної сфери і напрацьовано два законопроекти: податковий і щодо легалізації».

Безспірно блокчейн слід імплементувати у тих галузях, де це буде ефективно. Наприклад, таку технологію як хешування слід застосувати для усіх державних реєстрів, оскільки вона дозволить гарантовано захистити дані про кожного українця, внесені до реєстрів, від несанкціонованих змін. Застосування блокчейну у державному секторі – це дуже інноваційних підхід, який є не тільки технологічним проривом, але і доволі потужний механізм боротьби з корупцією та шахрайством і величезний інвестиційний потенціал. Це буде потужний сигнал для інвесторів, які хочуть захистити тут свої права власності і ресурси. Однак треба всі питання дуже ретельно опрацювати та законодавчо виписати. Чекаємо на зміни….

-Дар’я Васіна, адвокат Dynasty Law Firm.

Публікації 7 листопада, 2019

Написати коментар

Ваш электронный адрес не будет опубликован

five × two =