Внесення змін до Кодексу законів про працю України

Серед багатьох законопроектів, які широко обговорюються в мережі, популярності не втрачає нещодавно прийнятий за основу законопроект №1233 від 02.09.2019 року «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо усунення норм, які порушують права та законні інтереси роботодавців України)». http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=66611.

Це й не дивно. Донедавна законодавець активно декламував, що контроль і відповідальність роботодавців будуть посилюватись. При чому, серйозність таких заяв ні в кого не викликала сумнівів вже після перших місяців відміни мораторія на заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю і внесення на розгляд ВРУ Проекту Закону про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо посилення захисту прав працівників при укладенні трудового договору та відсторонення від роботи, яким пропонувалось, навіть, надати повноваження посадовим особам органів Державної служби з питань праці самостійно (без суду) встановлювати факт наявності трудових відносин. Втім, зараз пропонується суттєво змінити вектор державного підходу у сфері трудових відносин.

По-суті, Законопроект № 1233 стосується зменшення штрафів, передбачених ст. 265 Кодексу законів про працю, зокрема:

– за допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору замість штрафу у розмірі 30-ти мінімальних заробітних плат, пропонується застосування письмового попередження роботодавців за вчинення такого порушення вперше, а за повторне порушення протягом року – штрафу у 4-кратному розмірі мінімальної з/п.

– за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці та гарантій і пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» замість штрафу у 10-кратному розмірі мінімальної з/п на момент виявлення порушення пропонується застосовування 2-кратного розміру мінімальної заробітної плати;

– за недопуск до перевірки пропонується застосовувати штраф замість 100-кратного у 8-кратному розмірі мінімальної з/п, встановленої законом на момент виявлення порушення;

– за інші порушення вимог трудового законодавства до роботодавців будуть пропонується замість 1 розміру мінімальної з/п застосовувати письмове попередження. За повторне порушення вчинене протягом року – штраф у розмірі 1 мінімальної з/п.

На перший погляд, звучить і справді непогано: розмір штрафів на сьогоднішній день дійсно лякає підприємців.

Однак, з юридичної точки зору, хіба саме це і не є метою юридичної відповідальності – запобігти порушенню?

З такого ракурсу законопроект виглядає досить популістським, оскільки, за його метою «зменшення економічно необґрунтованих штрафних санкцій за порушення норм трудового законодавства України та зупинення процесу ліквідації малого та середнього бізнесу в Україні у зв’язку з застосуванням нищівних за своїм розміром штрафних санкцій», проглядається щось схоже на: «малому і середньому бізнесу дорого порушувати закон, треба зменшувати штрафи». Чи не втратить санкція за перелічені у ст. 265 Кодексу законів про працю порушення своєї превентивної функції внаслідок запропонованих змін і чи не стануть кінцевими жертвами таких змін працівники, права яких стане дешевше порушувати? Можливо, у даному контексті законодавцю краще було б подумати, як зробити так, щоб малий і середній бізнес взагалі не був змушений порушувати закон?

-Олена Дворцова, адвокат Dynasty Law Firm.

 

Публікації 31 жовтня, 2019

Написати коментар

Ваш электронный адрес не будет опубликован

four × 5 =